2 жовтня: події, факти, дні народження


Сьогодні – Міжнародний день ненасильства та професійне свято медичних працівників у сфері урології.

День народження 2 жовтня відзначають журналіст Володимир Роса та відеооператор Микола Гусар.

Інформаційне агентство Волинські Новини вітає іменинників та зичить миру, здоров’я, нових звершень, творчої наснаги, достатку та процвітання, вірних друзів на життєвому шляху, родинного тепла та прихильності долі. А ще – щирих почуттів, яскравих барв життя та тільки радісних емоцій, гарних новин та чудового настрою на кожен день.
Володимир Роса
Володимир Роса
Микола Гусар
Микола Гусар
Якщо ви хочете привітати своїх близьких, рідних чи друзів з днем народження, скористайтесь функцією «Повідом новину». Надсилайте свої вітання та фото іменинників.

Наша хроніка:

Минулоріч у Луцьку презентували виставку мисткинь «Те, що поза часом», тематикою якої була ідея про гармонію людської душі та розуму, роздуми про час як мірило цінності нашого земного буття, оспівування любові як божественного дару людям.

У 2017 році на Волині знайшли рідкісну червонокнижну рослину.

У 2016 ми розповідали про те, як у Луцьку смакували крафтовим пивом, а також про «тунель кохання» на Любомльщині. Казковий зелений тунель вкотре утворився в селі Мосир.

У 2015 році редакція писала про зелений туризм на Волині. Експерти переконують – вдало використавши досвід Польщі, можна досягти таких же результатів і у нас.

У 2014 році в цей день видання підготувало фоторепортаж про луцькі бомбосховища. У Луцьку є 125 споруд цивільного захисту, які кардинально різняться одна від одної. У найгірших — усе затоплено й завалено, а в найкращих — дивани з картинами.

2013 року волинський виш представив Україну на конгресі в Польщі. Тоді понад 1100 учасників із 40 країн Європи приїхали до польського міста Люблін. Серед учасників Конгресу — Волинський інститут економіки та менеджменту. Детальніше про це читайте тут.

У 2012 році волинському костелу виповнилося 600 років. Ювілей відсвяткував Свято-Троїцький римо-католицький костел у Любомлі. Того ж року волинські музеї потрапили до списку кращих. Тоді у Дніпропетровську визначили переможців ІІІ-го Всеукраїнського музейного фестивалю «Музеї України у всесвітньому музейному просторі» – у деяких номінаціях відзначили волинські заклади.

Народилися:

Цього дня народилися український письменник Леонід Мосендз, український композитор і хоровий диригент, музично-громадський діяч, педагог Денис Січинський, український письменник, політичний діяч Іван Багряний (Лозов’яга, Лозов’ягін), диктор Всесоюзного радіо, диктор Державного комітету СРСР з питань телебачення та радіомовлення Юрій Левітан, український лікар, академік НАНУ й АМНУ Олександр Возіанов, американська актриса і співачка Роміна Пауер, радянський футболіст Віталій Шевченко, український художник-графік Олександр Аксінін, український футбольний арбітр Юрій Можаровський, український артист естради, творець образу Вєрки Сердючки Андрій Данилко, українська лижниця Валентина Шевченко, українська самбістка і дзюдоїстка Тетяна Бєляєва, українська плавчиня Ольга Свідерська.

Сталося:

1535 — французький дослідник Жак Картьє висадився в Хочелазі, назвавши це місце Монреаль.

Саме місто Монреаль засновано 17 травня 1642 року. Спочатку воно носило назву Віль-Марі (фр. Ville-Marie). Його засновником був Поль Шомеді де Мезонньовь (фр. Paul de Chomedey de Maisonneuve).

Місто планувалося як «зразкове християнське поселення», адже головною метою засновників була християнізація індіанців. Проте в незабарі Віль-Марі перетворилося на сучасне поселення.

Жанна Манс (фр. Jeanne Mance) — одна з перших колоністок — заснувала у місті лікарню. Після тривалих війн, у 1701 році було укладено Великий Монреальський мир з індіанцями. У 1760 році Монреаль захоплено англійцями.

Під час індустріалізації ХІХ та початку ХХ століть населення міста швидко збільшується (від кількох тисяч наприкінці XVIII століття, до сотень тисяч на початку ХХ). Частково це відбувалося за рахунок переселення до міста франкоканадських селян, частково — завдяки імміграції.

1946 — Відбулася прем’єра першої «мильної опери» «Далекий пагорб».

Мильні опери переважно показують в будні дні, 5 разів на тиждень, в час прайм-тайму. Їх можуть показувати доти доки вони мають високі рейтинги. Найтривалішим серіалом цього жанру, з найбільшою кількістю серій є «Дороговказне світло» (1952 — 2009) — 15762 серії. До 1952 року, коли цю мильну оперу вперше показали по телебаченню, вона йшла по радіо ще з кінця 30-их років.

Мильні опери не отримали такої популярності як теленовели тому їх переважно знімають в США, а ще в Німеччині («Заборонене кохання», «Погані часи, добрі часи», «Б’янка. Шлях до щастя»), в Австралії («Neighbours»-«Сусіди», «Home and Away»-«Вдома і в гостях»), і Великобританії («Бруксайд»).

Періодично знімають мильні опери і в інших країнах. Наприклад, в 2009 році знята перша українська актуальна мильна опера «Сусіди».

Свій варіант мильної опери має Канада для франкомовних жителів Квебеку, що має назву «телероман».

Найпопулярніші мильні опери відомі в Україні: Санта-Барбара (1984 — 1993); Молоді і відважні (1973-наш час); Династія (1981 — 1982); Даллас (1978 — 1991); Любов і таємниці Сан-Сет-Біч (1997 — 1999).

1990 — представники Студентського Братства Львова та Української студентської спілки (УСС) розпочали політичне голодування на площі Жовтневої революції (зараз Майдан Незалежності) у Києві.

На їх підтримку застрайкували і всі вищі навчальні заклади Києва (а також технікуми, ПТУ і старші класи шкіл). Мітингувальники перекрили рух транспорту, оточили Верховну Раду, захопили корпуси Університету ім. Шевченка. Студентські акції протесту пройшли в обласних центрах, зокрема, Луганську та Львові. Після розмови зі студентами демонстративно здав свій квиток члена КПРС відомий письменник Олесь Гончар. Це був масовий рух за ідеї незалежності України.

Під тиском напівпідпільних громадських організацій, які розбили намети на площі Жовтневої революції, влада надала студентам годину прямого телеефіру на УТ-1. Молодь закликала однодумців до всеукраїнського страйку, і наступного дня до її акції протесту були готові долучитися не тільки вищі навчальні заклади, а й заводи і фабрики.

На завершення акції перед студентством виступили «Мертвий Півень» і Марія Бурмака. Після прийняття постанови ВР УРСР щодо врахування вимог студентів-голодувальників 17 жовтня 1990 року «революція на граніті» успішно завершилася.

«Революція на граніті», що була повністю організована силами студентства, не мала на той час аналогів у всій Європі, адже «оксамитові революції» у Східній Європі у 1989 році проводили зріліші політики. Прямим наслідком протестів була відставка голови Ради Міністрів УРСР Віталія Масола та виконання низки вимог мітингувальників. Ці акції та голодування відіграли важливу роль у становленні незалежності.

Джерело статті: “https://www.volynnews.com/news/all/2-zhovtnia-podiyi-fakty-dni-narodzhennia-2019/” Об этом сообщает media-objektiv.in.ua со ссылкой на СМИ.

ТОП новости

Вход

Меню пользователя